середу, 4 червня 2008 р.

То не дощ. То я плачу…

…коли дивлюся, як шматують та розкрадають мою Україну. Гине все живе, крім вампірів. А встати і зупинити цей загальнодержавний вандалізм нікому. Країна перетворюється у величезний цвинтар. Не можу!!! Не можу мовчати!!! Душа просить чергової революції, а пальці рук стиснуті в кулаки.

Немає коментарів: